понедельник, 3 декабря 2012 г.


Казковий видавець, щирий поет

   Сьогодні я відвідала  зустріч із українським видавцем і поетом Іваном Малковичем. Насправді, ще зі школи вподобала його наївну, дитячу, щиру поезію, яка несе в собі позитив і завжди надію. Коли в підручнику у 8 класі читала його біографію, а потім колись довелось і читати книгу з його видавництва «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» (ще тоді звернула увагу на цікавість назви), і уявити собі не могла, що колись буду так просто сидіти в кількох метрах і чути його історії з життя, історіїї його книжок, його успіхи та майбутні плани,  і, навіть, поспілкуватись особисто!
   Іван Малкович народився на Закарпатті, тому одразу відчуваєш весь колорит тієї землі - насамперед це виявляється у дивовижно чистій мові, суто українській, по-друге у всіх його словах, діях відчувається патріотизм і справжня відданість Україні! А ще неабиякий запал і активна життєва позиція.
   Іван Малкович розповів, що поезія - це не просто римувати слова, а це ще й пережиті емоції, виплекані і викохані у себе в серці певний період часу події, відчуття, тому свої поезії він пише дуже рідко, за словами автора - лише 2-3 у рік. Також Малкович прочитав два рядки вірша, який почав писати ще 25 років назад і все ніяк не завершить, і нічого такого в цьому не бачить, бо щиро вірить, що прийде час - і він його завершить.
   Про створення ж свого видавництва розповів цікаву історію, а саме, як йому усюди відмовляли друкувати власно розроблену дитячу абетку, і вирішивги надрукувати власним коштом, стикнувся з нестачею матеріалу для сторінок. але доля звела його з людиною, яка займалась мукалатурою, і той погодився спільно видати з ним абетку, при умові, що новий знайомий дасть йому 26 тонн картону, а І.Малкович віддасть борг через 5 місяців. Саме з цього і почалось власне видавництво. Зараз воно успішно функціонує і вважається найкращим в Україні і знане за кордоном, працювати у видавництві Малковича - мрія будь-якого як початкового видавця, так і висококваліфікованого професіонала.
   Найбільше увагу І.Малкович приділяв розповіді про створення видання "Снігова королева", адже саме ця книга входить до трійки найкращих друків  казки у світі!
   Автор, окрім розповідей про видавництво, декламував власні вірші з неабияким азартом і запалом. Але найбільше вражень у мене викликало декламування вірша "Із янголом на плечі", саме того, який я в школі вчила.  Я і мріяти не могла, що автор буде стояти переді мною і читати добре відомі рядки... Неперевершено, таке увійде в мою історію. Ц те саме, якби у 60-х зустрітись з Рождєствєнським, або Євтушенко, або ж почути ще якихось класиків, які увійшли в історію з часом...

ІЗ ЯНГОЛОМ НА ПЛЕЧІ
Краєм світу, уночі,
При Господній при свічі
Хтось бреде собі самотньо
Із янголом на плечі.

Йде в ніде, в невороття,
Йде лелійно, як дитя,
І жене його у спину
Сірий маятник життя, –

Щоб не вештав уночі
При Господній при свічі,
Щоб по світі не тинявся
Із янголом на плечі.

Віє вітер вировий,
Виє Ірод моровий,
Маятник все дужче буха,
Стогне янгол ледь живий...

А він йде і йде, хоча
Вже й не дихає свіча,
Лиш вуста дрижать гарячі:
"Янголе, не впадь з плеча."

Ані - радості!
Іван Малкович
Ще хотіла додати, що в такі хвилини, під час таких зустрічей, взагалі не жалкуєш, що опинився саме в цьому місці, в цей час.. Може все-таки це моя професія? Може, навіть, я на правильному шляху?